Геополитические ориентации населения Украины: до и после конфликта с Россией
Единицы анализа и переменные. Из данных за 2012 и 2013 года исключены респонденты из Автономной Республики Крым с целью обеспечения сравнимости соответствующих результатов с данными за 2014 год.
Для достижения цели статьи были использованы три переменные мониторинга: а) об отношении респондентов к союзу с Россией и Белоруссией; б) об отношении респондентов к вступлению в Европейский Союз; в) об отношении респондентов к вступлению в НАТО.
Основные результаты. Важной чертой отношения населения Украины к дальнейшему пути развития является его амбивалентность и двойственность. Часть респондентов (особенно велика ее доля была в 2012 году) одинаково положительно относятся как к союзу с Россией и Белоруссией, так и к вступлению в Евросоюз. Кроме того, есть немалая часть неопределившихся. Именно эта группа людей (амбивалентные и неопределившиеся) наиболее интересна с точки зрения того, к какой из категорий в конечном счете их следует отнести – с восточными ориентациями, с западными или оставить в своей. Читать дальше...
Геополитические ориентации населения Украины (обновлено)
Для ответа на поставленный вопрос были использованы данные трех вопросов: а) об отношении респондентов к союзу с Россией и Белоруссией; б) об отношении респондентов к вступлению в Европейский Союз; в) об отношении респондентов к вступлению в НАТО. Также была использована информация о регионе проживания респондента (запад, центр, юг и восток Украины). Хочу отметить, что причина анализа данных за два года заключается в необходимости выявления того как повлияла широкая информационная поддержка евроинтеграции (в том числе и провластная) на взгляды наших граждан. Все таблицы с данными приведены в конце статьи. Читать дальше...
Чинники задоволеності населення президентською владою в Україні
Одним з головних завдань української соціології є оцінка ефективності демократичних змін, що відбуваються в нашій державі. Зокрема це стосується й діяльності президентів України, що робить актуальним питання критеріїв відповідної оцінки, що ними керуються наші співгромадяни. Дослідження цього питання дозволить краще зрозуміти важливі особливості довгострокової взаємодії між президентською владою та населенням нашої держави.
Теоретико-методологічною базою аналізу є маркетингова модель для аналізу задоволеності споживачів, запропонована Ричардом Олівером [Oliver, 2006]. Дана модель э головним об'єктом уваги у представленому дослідженні, а отже головне завдання – дослідження можливості її використання для аналізу формування задоволеності політичними діячами.
Для рішення окреслених завдань використані дані соціологічного моніторингового дослідження «Українське суспільство» (див.примітку 1).
Соціологічна діагностика стану громадської активності в Україні
Дослідження «Українське суспільство – 2013» містить три блоки питань, які безпосередньо стосуються поведінкових аспектів громадянської активності респондентів: 1) про членство в громадських організаціях, об’єднаннях та рухах; 2) про участь в суспільно-політичних заходах за останні 12 місяців; 3) про активність в мережі Інтернет. Розглянемо рівень активності по кожному з цих аспектів.
Не дивно, що найвищий рівень зафіксований для активності в мережі Інтернет (див. табл. 1). Приблизно кожний четвертий демонструє хоча б один вид активності в мережі. Втім, найбільша кількість відповідей припадає на варіанти «Читаю інформацію на сайтах різноманітних державних і недержавних організацій» та «Відстежую новини суспільно-політичного життя» (див. табл. 1 та 2), які відображають лише найелементарнішу активність в мережі Інтернет.